Веселий бублик

Українська народна казка

Жили собі дід та баба. Працьовиті були, ніколи не сиділи без діла. Вихідного дня пішли вони до церкви, помолилися, щоб бог дав їм здоров’я та й повернулися додому. Саме тут дідові й схотілося бублика медового. Дід і каже бабі:

— Спечи, бабцю, бублика. Я покочу його по хаті, а хто його спіймає, той і посмакує.

Баба спекла бублик. Дід взяв його, покотив по хаті і каже бабі:

— Лови, стара!

Баба по хаті ловила, ловила — не спіймала. Взяв дід бублика, пішов надвір, покотив його і каже:

— Лови, півнику гребенястенький!

Півник ловив, ловив — не спіймав. Узяв дід бублика та й пішов з ним до котика-вуркотика, що вигрівав боки на сонечку.

— Лови, котику-коточку!

Ганявся котик за бубликом — та все марно. Пішов дід до мазальниць, а вони саме підтикали дах.

— Ловіть, мазальниці, бублика!

Бігали жінки за ним до полудня, всю глину ногами порозтовкували, та все даремно.

Узяв дід бублика та й пішов з ним до рибалок, що витягли з річки сітку.

— Ловіть, рибалоньки, бублика!

Рибалки ловили, ловили, всю рибу в річку утопили, та все марно. Пішов дід на пасіку.

— Ловіть, пасічники, бублика!

Бігали вони за бубликом, бігали, вже й чуби мокрими стали — та все марно. Пішов дід до пастухів, що пасли корів.

— Ловіть, пастушки, бублика!

Малий Онисько взяв та й упіймав бублика. Надзвичайно солодким він видався хлопчині. Дідусь у вуса посміхнувся і промовив:

— Не змагайся, старосте, з молодістю.

Інші цікаві казки

Рейтинг@Mail.ru Всі тексти взяті з відкритих джерел і викладені на сайті для некомерційного використання! Всі права на тексти належать тільки їх правовласникам!