Зозуля та соловейко

Українська народна казка

Пішла мати з дочкою жита жати. А там у полі стояв дуб. Жали ж вони жито, кінчили жати, почали збиратися додому. Мати каже дочці:

- Іди ти, доню, раніше додому. А дочка каже:

- Ідіть ви, мамо, бо я ще поки руки помию та вмиюся...

А в їх же у тикві була вода, бо брали ж харчі й питво в поле на весь день.

Тоді дочка прибралася, взяла серп та й іде додому. Дійшла до дуба та й постукала серпом об дуба, мовби серп оббила, та й провалилася крізь землю. А там - ціле царство підземне. Великі дома стоять, і скотина, й вівці є, і в домах всього повно. А людей не видно. Тоді вона давай гукать:

- Хто тут є?

А воно й відповідає чоловічим голосом:

- Я б вийшов, але я такий гидкий та слизький, що ти й дивитись на мене не схочеш.

А вона й каже:

- Виходь все рівно, який є.

А то був уж. І він вийшов. Побесідували та ото всяким-таком та й одружилися. Придбали двох діток - хлопчика й дівчинку. А їй усе ж таки хочеться до матері. То вона й почала його просити:

- Виведи нас, ми відвідаємо мою матір, а потім ти нас так само й забереш сюди.

Вивів він. Пішли вони. Стала ж її мати (баба) розпитувати дітей:

- Який же у вас батько?

То хлопчик не сказав, а дівчинка сказала. Тоді та баба побігла аж до того дуба, постукала (а він же - уж - думав, що то жінка з дітьми повертається). Висунув уж голову, а баба й одрубала йому голову.
Повернулась дочка з дітьми до ужа, а його вже нема, бо баба зарубала. Зажурилась жінка, що вже туди не вернеться, у те царство, та й сказала синові:

- Ти будь, синку, соловейком, щебечи людям раненько та звеселяй їх. А ти, дочко, будь зозулькою. Щоб ти вік літала і собі гніздечка не мала.

З тих пір зозуля й не має свого гнізда, не лупить яєць у своє гніздо, а підкидає в чужі гнізда.

Інші цікаві казки

Рейтинг@Mail.ru Всі тексти взяті з відкритих джерел і викладені на сайті для некомерційного використання! Всі права на тексти належать тільки їх правовласникам!