Як лікувати лінь

Українська народна казка

У великого пан була дуже гарна дочка. Та була така лінива, що і слово мовити лінилася. Слуги її мили, чесали, годували, зодягали та й цілий день гойдали на гойдалці. Підросла вона та й настала пора виходити заміж. Пан впав у велику журбу, що робити з дочкою: пішла за неї погана слава по всій окрузі.

В той час, у того пана служив бідний легінь. Якраз тоді була весна. Слуга запряг два молоді та два старі бики та пішов у поле орати. Запряг до плуга молодих бичків, а ті ні з місця. Узяв слуга бичків, розпряг, прив’язав до воза, сіна їм не дав, а з старими биками почав орати. Так орав до обіду. На обід перепочив, поїв, дав їсти старим бикам. Потім старих биків звільнив від упряжі, прив’язав їм до хвостів по жмуту сіна. Запряг до плуга молодих бичків, а старих погнав по борозні перед молодими. Молоді бички були голодні та тягнулися за сіном, що трималося до хвостів старих биків, а заразом тягнули за собою і плуга. Голод заставив їх швидко рухатися, отож слуга зорав ними багато поля.
Під вечір прийшов на поле пан, побачив ту хитрість слуги та й питає: “Що ти робиш?”, а слуга каже: “Най старі бики водять молодих”. Бачить пан, що слуга у нього не простак, раз худобу обхитрив.
Задумався він, та й рішив видати ліниву дочку за хитрого слугу. Каже слузі: “Даю тобі половину багатства, лиш сватай мою дочку”. Слуга полакомився на багатство та й дочка вродою була гарна і згодився.

Поженилися вони, дав пан дочці у придане землі, худоби, почали вони жити окремо. Встає молодий зять пана ранком, іде в поле, цілий день працює, а коли повертається додому – жінка сидить, хата неметена, їсти нема, худоба голодна реве. Погодував чоловік худобу, зробив їсти, прибрав у хаті. На другий день повертається з роботи, а вдома те ж саме.
В хаті у куточку висіла жінчина шуба. На третій день вранці чоловік встав, підійшов до шуби і голосно говорить: “Шубо! Я йду в поле робити, а ти хату замети, їсти навари, худобу нагодуй. Коли це не зробиш, будеш від мене муштрована”.

Вертається чоловік додому, а вдома те саме, що і було. Чоловік до шуби з гнівом каже: “Та ти мене не слухаєш? Тепер я тобі покажу. Ану, жінко, візьми шубу на плечі!” Жінка шубу одягнула, а чоловік шмагає батогом по плечах, та й промовляє: “Не сиди, шубо, без діла, а роби те, що я тобі наказую, бо інакше буду тебе ще більше муштрувати”. Добряче відшмагав шубу, а через неї і жінку, та й заходився по господарству.

На слідуючий день зібрався чоловік у поле, та й наказує шубі: “Дивися, все пороби, бо інакше не так будеш бита”, і пішов.

Сидить жінка дома, болять її плечі й руки, та нічого вона не робить. Після обіду каже шубі: “Шубо, давай все роби, бо прийде чоловік з роботи та буде нас бити”. А шуба ні з місця. Здогадалася жінка, як боляче б’є батіг, встала, підмела хату, приготувала їсти, нагодувала худобу, сіла відпочити. Прийшов чоловік з поля, побачив, що все зроблено, зняв з вішалки шубу, одягнув її на жінку і давай її обнімати, ласкати та промовляти: “Яка ти в мене молодчино, шубко, тепер я тебе завжди буду любити, лише робити не переставай”. Сподобалось жінці як він її пестить, та й вирішила вона працювати по господарству кожного дня.

Прийшов у гості пан до зятя, побачив, яка в нього дочка працьовита зробилася і щиро подякував зятеві за науку.

На цьому нашій пришті кінець, а хто читав, молодець.

Інші цікаві казки

Рейтинг@Mail.ru Всі тексти взяті з відкритих джерел і викладені на сайті для некомерційного використання! Всі права на тексти належать тільки їх правовласникам!